Регистрация  Забыли пароль?
Привіт! Радий Вас бачити на сторінках мого блоґу. Тут буде багато цікавих записів, можете сміливо додавати мене у друзі.
Віталій Козловський  02.04.2008 21:12:04

Я не Янгол...

Сьогодні в ночі, я перечитував свій старий щоденник... Інколи, щоб розібратись в теперішньому житті, необхідно зазирнути, згадати минуле... Деколи можна знайти відповіді на питання, саме в пережитих митях свого життя!!! Я перечитав усе, і спогади перенесли мене на п’ять років назад... Знайшовши відповіді, я зрозумів, що час швидкоплинний, тому потрібно встигнути зробити якомога більше ХОРОШОГО...!!! Робіть більше добрих справ і ставтесь до людей так, як биВи хотіли, щоб ставились до Вас!!! :)


Рекомендовать запись
Оцените пост:

Показать смайлы
 

Комментариев: 317 Стр.  1  2  3  4 

Ты - Ангел! Причём добрый Ангел!!! :) И хороших поступков в твоей жизни намного больше, чем плохих, поверь!

Ти не можеш знати відповіді...

Всё в жизни относительно! Я делаю выводы из твоего отношения ко мне и к общим знакомым :)

Ми здатні помилятись, але в любому випадку потрібно завжди залишатись людиною... :)

Всі ми не святі і робимо помилки...

Я також люблю перечитувати свій щоденник, одразу згадуются ті часи безтурботного життя...перше кохання...ех)

Рекомендовал эту запись

Ага. І я теж))))

Виталик, а разве мальчики ведут дневники? я не считаю, это занятие увлекательным, но все же наверно ты прав и это помогает.

почему ты не написал о том как праздновал день рожденье?

Як бачиш так! Я шкодую, що у 2007 році я зробив лише один запис...

Когда мне было лет 8, мне подарили тоже блокнотик, и я записывала туда некоторые пометки с проведенного дня..конешно, потом я все это дело забросила, и спрятала в стол, потом лет через пять, я села и начала читать тот блокнотик, это было смешно, но я вспомнила, что было в какой-день..возможно мне это не помогло, зато я получила позитив. сейчас может и поздно начинать вести этот дневник, но ты его и сейчас продолжаешь вести Дневник??!

Интересно, что это была за запись? Хотя, ты в песнях самовыражаешься, можно и дневник не читать.

В кожної людини є гарна і погана сторона!!!Такими створила нас природа і з цим нічого не поробиш!Але якщо подивитись з іншого боку, то якби всі були біленькі і пухнасті,тоді було б не цікаво!Хіба не так???

Якби там не було,я думаю, що в тобі все ж таки більше хорошого,ніж поганого!Треба жити теперішнім,а минулі сторінки перегорнути!Навіть,якщо в минулому ти був не янголом,нічого страшного,головне те,який ти зараз!!!)))

Все мы ангелы, когда спим))) Вот только утром, когда сон прекращается мы погружаемся в свои проблемы и заботы. Ищем, находим, теряем, снова ищем... И так каждый день. Здесь важно не утонуть в этом водовороте событий, не отдаться полностью заботам и работе. Помнить, что мы пришли в этот мир, для того, чтобы сделать его светлее. Ведь мы ангелы, пусть даже, когда спим...

Супер! ТАК! Я погоджуюсь!!!!!!!!!!!! :)))))))

Все мы ангелы с одним крылом. Поэтому можем летать, только обнявшись...

Так..ти правий!!!Всі ми не Янголи,але треба навчитися сприймати людей такими,якими вони є..і не намагатися їх переробити!!!А Хорошого всеодно більше в нашому житті аніж поганого....І не потрібно зациклюватись на неприємних моментах,спогадах...Життя триває і завжди потрібно в усьому знаходити позитив,він обов'язково є!

Віталій!!!Тобі дійсно подобається з нами спілкуватися??? Я помітила,що в останній час після довгого перериву ти частенько до нас заходиш!)))

Якби не подобалось, не спілкувався б! :)

Всё может быть!!!! как говорится "невозможное -возможно"

Ось саме за це я тебе найбільше і поважаю... Ти достатньо щирий, а не знаємо ми про тебе те, чого не повинні знати, і не повинні лізти "туди"! не кожна особа здатна визнати себе тим, ким вона є насправді, тим паче - це важко зробити зірці, але ти молодець, ми знаєм, що ти не ідеальний, але всеодно любим тебе такого, яким ти є, і яким ми тебе знаєм!

Щиро до тебе Юрій!

:)

Віталію, коли вже ми знову зможемо тебе побачити в живу))) Коли концерт? В Києві! Чи є в шоу бізнесі люди з якими ти спілкуєшься, але не хочеш цього!?

Не потемі два питання:

1) Ти пишеш лише в себе на блозі?

2) Чи можна побачити Віталія Козловського влітку на пляжі Києва?

І прохання, чи не міг би ти взяти автограф у Кузьми Скрябіна для мене?

Буду дуже вдячним:)

1 Лише тут!

2 Ні!

Попробую!

и мне! и мне автограф))))))))))

Буду дуже вдячним :)

Летели лебеди, летели,

К теплу летели от метели

Трубити лебеди, трубили

О том-как лебедя убили

Упало с неба, пух теряя

В железный мир земного рая

Эго измученое тело...

И небо жызни опустело

Закрылось, как письмо в конверте

И превратилось в небо смерти

Но ведь земля умрёт без неба

Как человек земли-без хлеба

И без единожды-единой

Убитой песни лебединой.

Красиво!

Но очі мої засмучені

Все пада холодний сніг

За тобою до болі я скучила,

А ти знову прийти не зміг

Мене зорі учать бути гордою,

І холодною, як вони

Непокоять далекі спогади,

І хвилюють про тебе сни.

Я блукаю одна закохано

Хай сміється зоряна ніч

На стежках, що раніше пройдено

Ще зустрінемось віч на віч.

Красиво, согласна!

за какой класс?

Крылья в стирке, а нимб на подзарядке..? :)

Так уж сложилось, что на сегодняшний день, мой дневник разбросан в Мире по кусочкам… Это исписанные блокнотики, тетрадки, письма. Какой-то отрывок моей жизни, подаренный другу, подруге, знакомым, а бывало и врагам. Я пишу, но никогда не оставляю этого себе. Вот так и с Тобой – уже два письма, подаренные Тебе, в которых есть много того, в чем и себе бы самой не призналась. И хоть из мира шоу-бизнеса Ты первый, кому я писала что-то подобное, я рада, что в 2007 году накопилось так много яркого и радостного. Приятно встретиться с друзьями, с которыми в силу некоторых причин давно не виделся, сесть на закате, раскрыть свой очередной томик и вспомнить все, что было написано. Вспомнить самому, улыбнуться тому, как за время изменился почерк, улыбнуться каким-то невольно родившимся эмоциям и ответить на все вопросы дорогого тебе человека о том, почему это было написано «так», а не иначе, почему именно в «тот» день и момент, а не позже. Иногда сказать «извини», а порой – попросить прощения. И еще, приятно осознавать то, что этот человек хранит некую «частичку твоей души», не просто положив ее в пыльный ящик старого письменного стола, а оставив память у себя в сердце… :)

Молодчинка! Тобі потрібно писати... книги!

Виталик, что с твоим туром? Не сложилось?

Дневник - это мир созданый нами.Мы можем быть в жизни одними,а в дневнеке другими...Почему же когда я в него заглядиваю я не могу вспомнить ничего хорошего?

Если ты увидел хотя бы одно хорошее сделаное дело в нем - ты счастливчик,Виталий.Тебе есть ради чего жить

Тому що частіше ми молимось або робимо записи тоді, коли погано на душі... хоча в мене навпаки, я частіше роблю записи, коли мені добре!

Но перед этим подумай хорошенько: не всегда то что бьется - серце,а то что движется - живое

До чого це?

Коли ти робиш добро - ти памятаєш,але інші забувають.Але коли щось сталося неприємне інщі будуть памятати це вічно.Не забувай - комусь тиу цьому світі потрібен,і їй буде всеодно який ти.І можливо навіть погані вчинки - це лише омана,як для тебе,так і для інших.

знаєш, не можеш бути янголом, то не лізь у демони... а на рахунок швидкоплинності - повністю згідна

Думаю, демони тут нідочого!

Золотце...

Все в житті для чогось робиться, навіть найважчі ситуації потім можна зрозуміти, для чого вони були... Тому дуже класно аналізувати. Тільки так можна побачити, що те, що ми маєм - це те, що ми хотіли колись... Мрії здійснюються всі!!! А час справді жене.

Віталік, вже вкотре помічаю, що у нас синхронні думки, смаки і погляди... Це не враховуючи купи спільних знайомих.. "К чему бы это?" :)

Рекомендовал эту запись

З одного боку ти правий, кажучи про те що ставтесь до людей так, як би ви хотіли, щоб ставились до вас!! Адже люди різні, ніколи не вгадаєш людину, ти робиш добро, а ця людина тобі відплатить тим же, а не навпаки.Я на собі знаю як це, правильно кажуть "хочеш нажити собі ворога, зроби йому добро". Ні, звісно я не кажу що всі люди погані,але більшість з них роблять те, щоб їм було добре!!! На мій погляд, не треба дивитись у минуле, треба йти вперед, що було то було, кожен день це вже історія, вже ніколи його не повернеш.(вибач якщо образила).

Від добра добра не шукають!

Рекомендував цей запис

«Ми ангели лише з одним крилом. Отже, ми можем літати тільки тоді, коли когось обіймаємо.»

***

Капли дождя скользят по стеклу

И оставляют мокрый узор.

Мы с тобой рядом, крыло к крылу

Выйдем в холодный двор.

Сядем на лавку, лицами врозь,

Одновременно вздохнём…

Каждый из нас в этом городе грёз

Ангел с одним крылом.

Капли дождя как битый хрусталь,

Бисер застывших осенних слёз.

Нашу любовь незаметно украл

Город напрасных грёз.

Ночь торжествует, зовёт в полёт,-

Страшно и сложно с одним крылом…

Ангелов счастье тогда найдёт,

Если они вдвоём!

2006 год

© Copyright: Юлия Тымочкив, 2007

Замечательное решение, Виталий!

>>потрібно встигнути зробити якомога більше ХОРОШОГО...!!!

Знаю, что Вы не только самый интерактивный блоггер на ХБ, но и к тому же сторонник активной жизни и очень любите путешествовать! И побывали в очень  интересных местах. Можете рассказать о своих поездках здесь, в сообществе Клуб Путешественников? Надеюсь не только участникам этого сообщества, но и многим другим блоггерам, как поклонникам так и.. не совсем ;) интересно было бы узнать о Вас что нибудь необычное ;)

Стать участником сообщества можно здесь.

Спасибо!

Спробую, але пізніше... Якщо не забуду... :))))

Я как вспоминаю что было со мной в прошлом...,через многое в жизни прошла и много видела при свойх 22! и зо своего трудного характера я страдаю,плачу и кусаю себе логти,постоянно с кем-то сорится,вот за что я люблю и уважаю своего парня так ето за то что он меня любит и ценит такой какая я есть!

А что я в жизни хочу зделать хорошего,так ето: родить в первую очередь ребёночка( я очень етого уже хочу),здорового и красивого!

но не все люди ставятся ко мне так как я к ним и оЧень много подлых людей!

Усе погане та підле відпадає, вимирає та забувається!!! :)

а ты быстро забываешь те подлости которые тебе делают нехаорошые люди?

я например трудно забываю!

Вiталiю, як тобi вдається залишатися таким людяним i просто свiтлим? Адже вiдомо, що "зiркова тусовка" здатна досить швидко знищити усе найкраще у людинi.

Проте дивлячись на тебе, щось менi пiдказує, що "Портрет Дорiана Грея" - це не про тебе. Ти обмежуєш себе у спiлкуваннi з туснею, чи вмiєш знаходити компромiси? Чи є якийсь особистий секрет не "заплямуватися"?

 Усі ми час від часу попадаємо під вплив когось або чогось... В цей момент важливо згадати свої життєві ціності, хороших людей, поразки, зради, перемоги...  Одним словом треба бути вдячним усім добрим людям, не забувати хороше минуле...

Віталік,чому ти так?Не треба себе недооцінювати.Ти-янгол...як і я

Ха, мега ржачно... ангелов не бывает среди живых...

Не стоит так критически противоречить тому, чего не видел... "Мега жизненное утверждение"

Рекомендував цей запис

Віталік, погоджуся с тобою - ти не Янгол. По-перше тому, що, на мою думку, Янголів на землі не існує, оскільки в кожній людині поєднуються і Янгол і Демон, різним може бути лише їх співвідношення, а по-друге - якби ти був ідеальним, навряд чи б на моєму столі, поряд з настільною книгою, лежали "настільні альбоми" Виталіка Козловського))

Для мене щоденник - це не більше і не менше, ніж сторінки людської душі. Іноді вести його навідь дуже корисно. З його допомогою ми можемо повернутися в минуле, зрозуміти свої помилки або ще раз пережити щасливі моменти свого життя.

В своєму щоденнику записи роблю не часто. Цей запис був зроблений після однієї із зустрічей: "... Этот человечек заслуживает уважения не только потому, что обладает потрясающим мягким голосом, а и несомннено за его искренность, простое отношение к окружающим, доброту и откритость души."

Тож, Віталька, я впевнена, що вислів "зіркова хвороба" - це не про тебе!)

:)

Согласна с тобой... тоже, недавно писала, что нам следует так же благодарить окружающих за добро, которое они для нас делают. И делать это нужно, пока не поздно))) а на счет ангела... мы все в душе немного ангелы, а немного чертики(

Прочитала запись, название, некоторые коментарии...Тема - ангелы. Я вспомнила, что года 2 назад тоже писала стих об ангелах. Пусть я уже сечас понимаю какой он еще простенький и далеко не идеальный...Но он мой...Пусть и написаный так давно.

Ведь ангелы тоже плачут,

Им больно, и это значит,

Что мы не имеем права

Винить плачущих людей.

Им тоже бывает скверно,

Не лучше, чем нам, наверно,

Так горько и одиноко,

Что смысл пропадает жить.

Мы плачем, а слезы льются,

Ресницы на миг вздрогнуться.

А в сердце тяжелый камень,

Что тянет обратно вниз.

Чужой, одинокий вечер

Печаль прилегла на плечи.

В глазах моих только ветер

И голос опять дрожит.

Смотрю я в окно и вижу

Тот мир, что опять ненавижу.

Зачем о плохом мне думать,

Зачем в никуда идти?

А слезы опять рекою.

Ну что это, что со мною?

Хочу я понять, как важно

Себя лишь во всем винить…

Но ангелы все же плачут,

Им плохо и это значит,

Что мы не имеем права

Жалеть плачущих людей.

Непогано!

Ти повністю правий. Ти - не ангел. А на рахунок твоїх концертів в Дніпропетровську, то ти там дав тільки 3 концерти: в нічному клубі "Магніт", приймав участь у концерті присвяченому святкуванню півріччя "Дафі" та на площі Леніна, в підтримку Супрун. І цього, ти вважаєш, досить за 4 роки твоєї творчої діяльності? А щодо твоїх приватних концертів,то вибай у нас нема мільйонів, щоб бути vip персонами та відвідувати твої концерти (наприклад такі як концерт в "Грандплазі"). До речі, я запиувала про нормальний концерт, тобто сольний концерт в оперному , або якомусь іншому відомому театрі. Таких концертів в тебе не було?

Через брак твоїх концертів в нашому місті навіть вимушені були їхати на твій сольний концерт до Київа. Сподіваємось дочекатися тебе хоча б в цьому році.

:) Все мы не ангелы. В каждом из нас есть белая и черная половинка. У когото преобладает белая, у когото черная.....Тем не менее, могу сказать абсолютно уверенно, что Ты безумно искренний и отзывчивый человек. Ты вселяешь уверенность, заряжаешь позитивом.Каждая встреча с тобой особенная. В каждой из них есть новые впечатления, и в этом несомненно твоя заслуга.

Но есть моменты в жизни, когда не стоит оглядыватся назад...

звичайно!

Веталь, я сомниваюсь что твой старый дневник похож н аэтот! это публичный днев! ты не можешь тут писать те переживания и события в своей жизне которые являються личными, так как ты публичный человек и они поддадуться гласности. ты сдесь не можешь быть искренним. и прочитав этот дневник через несколько лет вряд ли ты найдеш какие-то ответы волнующие тебя! вот это обидно!

Звісно, це публічний щоденник. Він ведеться тільки в цілях самореклами. Називається піаром. Така в нього робота. Тут вже нічого не поробиш... :(

Не погоджуюсь з Вами! Я можу взагалі сюди не заходити... Піар тут ні до чого...:( Мені цікаво поспілкуватись зі своїми прихильниками, поділитись з ними своїм мишленням! Звісно ж у блозі я не буду писати те, що є дуже особистим, але ж і Ви і решта людей не буде публічно писати про сокровенне!!!

А ось це хіба не янгол? :)))))(фотографія Dorri, думаю, вона не проти)

А насправді, Віталіку, на землі немає янголів у "чистому" вигляді. А люди всякі бувають. Є такі, що приносять самі нещастя,злы люди, і такі,яких навіть не помітиш у натовпі в плині життя. А ще є такі, які дарують щастя, любов, сонечко і мрію. Які йдуть до людей із добрим серцем, і люди це відчувають. Такі люди, я думаю, мають найбільше прав називатися янголами. Такі як ти!

А помиляються всі - і янголи, мабуть, теж! То не страшно!:)

Все буде добре!!:)))))

все добре!

Чего то вспомнила сегодня старую песенку Иры Билык "Ти - ангел":

"Якщо ангели вміють чекати, ти - ангел;

Якщо вміють вони вибачати, ти - ангел;

Якщо ангели вміють радіти, ти - ангел;

Якщо ангели вміють любити, ти - ангел!"

Так как думаешь,есть что-то общее? ;)

ну ну!

Ответ не понят!

Я вобще то не о себе писала, а о тебе! То что я не ангел - всем давно известно! :)

Не думала, що зустріну тут тебе.....

Привіт!

Я взагалі здивована,що у Віталія вистачає часу і натхнення фіксувати свої думки та враження на папері-при таких навантаженнях та розмаїтті буття!Отже,існує така потреба!На мою думку ведення щоденника,як звичка,відпаде,як тільки в житті Віталія з"явиться така людина, якій можна довірити свої найпотаєнні та глибокі думки та сподівання,не боючись бути незрозумілим.Довірити так,як довірив би аркушам щоденника-це найвищий щабель взаємовідносин.Щиро бажаю Віталію знайти або відчути таку людину!

він же ж сказав, що то було 5 років тому) це по-перше, а по-друге, на це часу має вистачати) інколи це так корисно!!!)


Стр.  1  2  3  4 

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Официальный сайт

http://www.vitaliykozlovskiy.com/

Календарь

Декабрь
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вск
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
ОБОЗ.ua